Остап Ножак

• Остап Ножак
• 19 січня 2011, 20:54
• 3

таке протистояння між практиками і теоретиками є завжди, не тільки в журналістиці
студенти приходять на перший курс, їм кажуть: «забудьте все, що вас вчили в школі»
приходять на практику, їм кажуть: «забудьте все, що вас вчили в університеті»
мені невідомий Ваш творчий шлях, тому не беруся оцінювати, чи відразу Ви стали маститим журналістом і чи стали взагалі. якщо стали — радий за Вас!
просто хотів би відзначити, що це — стара історія, котра повторюється з покоління в покоління, але тим не менше, класичне навчання існує.

• Остап Ножак
• 19 січня 2011, 20:45
• 3

не знаю(( «фконтактє» — такий розвинений сайт, що там мала би бути якась відповідна функція…

• Остап Ножак
• 19 січня 2011, 20:43
• 3

і Ви в тім числі?

• Остап Ножак
• 19 січня 2011, 14:18
• 2

о… піду пошукаю, може, десь таке і є...))

• Остап Ножак
• 19 січня 2011, 14:14
• 2

про 70-річних жіночок — справа делікатна, але все-таки скажу: особисто мені неприємно, коли на касі (на вахті, при вході, в офісі і т.ін.) сидить старша жіночка, в котрої, перепрошую, клімакс, і котра зла на всіх, в тому числі на мене, бо мені захотілося скористатися котроюсь послугою. Чомусь старші жіночки саме такі. Якщо не може вести рухливий спосіб життя, то хіба єдиний вихід — йти працювати в туалеті???

• Остап Ножак
• 19 січня 2011, 14:10
• 3

якщо за вашою логікою, то навчання взагалі непотрібне. ти або історик, або ні. або економіст, або ні. або швея, або ні — як бог дав.

• Остап Ножак
• 19 січня 2011, 14:04
• 1

альтернативу завжди можна знайти. інша річ — коли людині не хочеться щось змінювати, або ж її влаштовують умови праці (у даному випадку — запах і т.ін.)
ти ж чомусь не залишився працювати двірником.

• Остап Ножак
• 18 січня 2011, 20:12
• 3

не згідний з тобою в тім, що люди, котрі працюють в громадських туалетах, не мають іншого виходу
з рештою — згідний

• Остап Ножак
• 18 січня 2011, 20:05
• 2

пардон, маю честь не бути в контакті :)

• Остап Ножак
• 18 січня 2011, 20:04
• 3

Мій коментар був відповіддю не на твій вірш, а на коментар Ірини Мороз.

• Остап Ножак
• 18 січня 2011, 03:10
• 3

зле, коли вірш на фрази рветься
він тоді нецілий робиться
бо якщо припасовано — то вже має бути припасовано наніц

• Остап Ножак
• 18 січня 2011, 02:58
• 2

діткливо???

• Остап Ножак
• 18 січня 2011, 02:56
• 4

і часто у вас так на дорозі зупиняють і чіпляються?
(маю на увазі не вас конкретно, а загалом людей)

• Остап Ножак
• 18 січня 2011, 02:53
• 4

хто слухає — а хто й не слухає, хто розкуповує — а хто й не розкуповує
не треба цього «ми», бо воно виходить рівнозначне до «всі»

• Остап Ножак
• 16 січня 2011, 23:33
• 2

повністю погоджуюся!

• Остап Ножак
• 16 січня 2011, 23:13
• 5

Прийму в подарунок меблі, можна б/в, покусані, покоцані і без документів. Самовивіз. Розгляну всі пропозиції. Посередникам не турбувати.

• Остап Ножак
• 16 січня 2011, 22:22
• 4

і що б Ви робили без квартири....??? і за те дякуйте!:)

• Остап Ножак
• 16 січня 2011, 21:24
• 3

чим це вигідно Літературному кафе? хіба тим, що більше людей зайде?
я не проти

• Остап Ножак
• 16 січня 2011, 21:05
• 4

такий рух має книгарня "Є", там є спеціальна поличка

• Остап Ножак
• 16 січня 2011, 20:45
• 4

якщо вести мову про навчальну літературу — тоді так, вона дуже часто змінюється — і гуманітарні науки, і природничі, і суспільні, і ще які там можливі
мені теж дуже жаль, коли в школі списують підручники, котрі послужили пару років, бо вийшов новіший
правильно робиш, що залишаєш по кілька примірників. це і для історії важливо, і для дослідження конкретної науки, і для дослідження видавничої справи