Спочатку вельми розсмішила котяча доріжка)))))
А потім — останні три.
На третій від кінця коцур дуже нагадує людину, сумну людину, змучену життєвими негараздами, перестарілого чоловіка в пансіонаті, котрому видають вранці склянку молока з хлібом.
… якщо взяти в чистому біологічному сенсі — тоді так і є: життєдіяльність зводиться до продовження життя. І відтак: жінці — народжувати, чоловікові — запліднювати. У перерви між цим виходити в онлайн і записувати думки в цей записник (якщо вони ще зможуть навчитися писати).
Отже, про продовження життя (про секс і тільки) думають лише чоловіки, а про народження дитини — лише жінки. Виходить, ця «книжка» — пропагування регресії. Куди бозя дивиться?!!! Точно не під руки видавцеві.
Ви нагадали про «прасульку» — смішна назва))
А мої батьки колись (будучи цілком дорослими) придумали свої назви для тих сучасних швабр, що їх продають у супермаркетах.
Мама назвала її "іспанкою", бо вперше ми побачили таку швабру, коли наш дідусь дістав з Іспанії саме такий презент.
Тато назвав її «цьоткою», бо вона має велику файну чуприну. І коли тато шурує нею підлогу, то каже: «Цьотка миє голову!»
Ніби діти малі.
хм… чим ширші простори і далі від центру, тим глибша «глубінка» — і нічим тут не зарадиш. Таке в кожній державі можна знайти. Західноукраїнські села від середини ХХ століття також спиваються і зводяться наніц.
Тільки от ментальність — вона теж грає роль.
Початок —
А потім — останні три.
На третій від кінця коцур дуже нагадує людину, сумну людину, змучену життєвими негараздами, перестарілого чоловіка в пансіонаті, котрому видають вранці склянку молока з хлібом.
Але — чи потрібно аж спеціальної всеземельної години? Година в день для природи — це було б нормально.
Отже, про продовження життя (про секс і тільки) думають лише чоловіки, а про народження дитини — лише жінки. Виходить, ця «книжка» — пропагування регресії. Куди бозя дивиться?!!! Точно не під руки видавцеві.
воно перейшло в інший вимір;)
А мої батьки колись (будучи цілком дорослими) придумали свої назви для тих сучасних швабр, що їх продають у супермаркетах.
Мама назвала її "іспанкою", бо вперше ми побачили таку швабру, коли наш дідусь дістав з Іспанії саме такий презент.
Тато назвав її «цьоткою», бо вона має велику файну чуприну. І коли тато шурує нею підлогу, то каже: «Цьотка миє голову!»
Ніби діти малі.
Тільки от ментальність — вона теж грає роль.
вийшло гарно, місцями натягнуто, але майстерність точиться, точиться...)))