думаю, що оця озлобленість, байдужість, зневага — притаманна не просто українцям, а загалом народам, котрі були в радянському ярмі. наших предків багато принижували, тому це зараз виливається на поверхню у такому вигляді. про націю тут не варто говорити, бо наразі Україну заселяє багато неукраїнців, і провести чітку межу між ними з кожним поколінням стає дедалі важче.
І де це філологи і студенти-журналісти ображаються на істориків та філологів? Особисто мені від того, що журналістику викладають на істфаці, ні зимно, ні тепло.
Стосовно власного радіо, ТБ і таке інше: фінансування в нас нема такого, яке є в Києві. Ви гляньте тільки на комп'ютерний клас, де компи років шість не оновлювалися. Навантаження зростає, ставки врізаються. Рай для зростання!
багато з чим згідний
а стосовно того, що на кафедрі журналістики ЧНУ немає практиків-журналістів, то не зовсім так: 1) є Олеся Жук; 2) інші пробували, але викладацька праця, яка в нас надто бюрократизована, їм не підійшла. Вийшло замкнене коло.
а стосовно того, що на кафедрі журналістики ЧНУ немає практиків-журналістів, то не зовсім так: 1) є Олеся Жук; 2) інші пробували, але викладацька праця, яка в нас надто бюрократизована, їм не підійшла. Вийшло замкнене коло.
це не зовсім сонет, не класичний принаймні, а мій власний
як не було крейди — пробувала гризти стіну:)