Ще одна причина: коли царати освоювали простори на схід від Москви, то для місцевого населення (чувашів, якутів, чукчів та ін.) російська була чужою (інша мовна група, інша мовна сім’я). У них не було слов’янських діалектів, котрі б легко було змішувати з офіційною мовою. Тому їм доводилося вчити з нуля — і вийшло так, як автор блоґу сказав про українських східняків. Звідси — менша кількість діалектів російської і велика наближеність літературної мови до церковнослов’янської.
Мені це видається цілком нормальним. Бо є ж люди, котрі ходять до церкви частіше, ніж щонеділі. Для них такий спосіб зустріти новий рік — як масло до каші!
Мене тільки турбує (ледь-ледь), чи відчули ту божу присутність звичайні люди? Чи змогли вони для себе ствердно відповісти на запитання «чи вдало я зустрів/зустріла Новий рік7», вкладаючи в запитання не подієвий сенс, а духовний.
«феєрверки, якими керував священик»… а я все шукаю золотої середини:)
У кожного свої пріоритети. Те, як Ви описали (як подруга Вам описала) — варте дуже схвальної оцінки!
Тодаре, твоя мова вельми мелодична, милозвучна)))
У нас побутує твердження, що українська — друга за милозвучністю після італійської. У вас — таке саме (друге місце) про білоруську:)
А мені вони однаково гарні. І в тій, і в іншій є свої інтимнощі. Особливо мені подобається ваше пом’якшення т, д, з, с і тверде РРРРРР. Такая каларытная мова, што быццам спяваеш, а не вымаўляеш! Чакаю-недачакаюся тваёй лекцыі для нашых студэнтаў-філолагаў!
А в мене найкращими книжками з-посеред усіх прозових, котрі я досі читав, на першому місці залишаються Прохаськові «НепрОсті» і «Лексикон таємних знань» :)
Мені здається, що в такій ситуації неправильно поступають батьки — коли маніпулюють такими особливо важливими речами, як дитяче задоволення.
Чекати аж до Нового року — аби поласувати… ((((
А можна вирвати з клавіатури клавіші Delete i Backspace — аби не стирати те, що написав, і те, що напишуть після тебе інші. Чи це занадто відповідально?
Мене тільки турбує (ледь-ледь), чи відчули ту божу присутність звичайні люди? Чи змогли вони для себе ствердно відповісти на запитання «чи вдало я зустрів/зустріла Новий рік7», вкладаючи в запитання не подієвий сенс, а духовний.
У кожного свої пріоритети. Те, як Ви описали (як подруга Вам описала) — варте дуже схвальної оцінки!
У нас побутує твердження, що українська — друга за милозвучністю після італійської. У вас — таке саме (друге місце) про білоруську:)
А мені вони однаково гарні. І в тій, і в іншій є свої інтимнощі. Особливо мені подобається ваше пом’якшення т, д, з, с і тверде РРРРРР. Такая каларытная мова, што быццам спяваеш, а не вымаўляеш! Чакаю-недачакаюся тваёй лекцыі для нашых студэнтаў-філолагаў!
Чекати аж до Нового року — аби поласувати… ((((