Куплю фігню. Розгляну всі пропозиції

Блоґ: Остап Ножак

Сьогодні сиджу в одному меблевому центрі, тирсоплиту замовляю. Жіночка за комп'ютером уважно набирає потрібні мені розміри плит.
Чернівці ніби і працюють, бо ж п'ятниця, але чомусь відчуття якогось одного великого сну… Бо ще зима.
І жіночку за комп'ютером якось невідомо як називати… «Жінка» — надто актцентовано на її статі, а я ж за гендерну рівність. «Жіночка» — трохи з іронією. «Пані» — занадто по-панськи. «Продавець, продавчиня» — але ж не продає, а тільки приймає замовлення. «Оператор» — якесь дуже розмите і багатосферне поняття.

Тим часом підходить чоловік. З великою думою на обличчі. Тримає в руці маленьку пластмасову штучку з розряду меблевого причандалля (висячка, тримачка, клепачка тощо, мені не знайома). Простягає тую штучку жінці за комп'ютером і: «У вас така фігня продається?» — «Ні, такого точно немає».

Хоч плач — не торгує серйозний центр фігньою.
Думаю тепер собі: як же ту фігню назвати, аби притриматися ще й фігової рівності?..

13 коментарів

Проблема визначення понять та категорій вічна.
Веселий допис :)

і ми з жіночкою усміхнулися собі

А це правильно, що посміхалися. Хороший сміх — це те, що робить життя кращим. І людей теж кращими))
Про настрій вже й не кажу, це закон, краще ліків)

Але тут ёсць і іншае: мабыць «фігня» гэта тое, чаго хочуць (мабыць мужчыне толькі падавалася, што яму гэта патрэбна!), але што не вартае, каб ім гандлявалі?
Вось і не гандлююць…
Вост таму і назвы няма…
А запіс сапраўды, добры, вясёлы… і пры гэтым трошачкі сумна-іранічна-філасофскі)

Дуже образно і на конкретному сюжеті показана проблема, а як взагалі назвати те, що відбувається в нашому житті. Щось є невизначене, недороблене, напівзабуте… У цьому нашому «пострадянському» просторі… І «пані» страшно говорити і «фігня» назви не має.
Добре і правильно написано! Смішно і резонно)

А моя донечка сама вигадувала назви речей. Наприклад, «пИсічка» — це кулькова або чорнильна ручка (від слова «писати»), «прасулька» — праска (ми вдома досі праску так називаємо). А коли в дитсадочку їм розповідали про космонавтів і вона дізналася, що перший космонавт Землі — Юрій Гагарін, то на запитання, як звуть першу жінку-космонавта вона теж не розгубилася: «ЮрІна ГагарІна!»
Тож, гадаю, у креативнішого покупця «фігня» мала б якусь чудову назву (висячка, тримачка, клепачка тощо — як і подумав автор допису :))))

Ви нагадали про «прасульку» — смішна назва))
А мої батьки колись (будучи цілком дорослими) придумали свої назви для тих сучасних швабр, що їх продають у супермаркетах.
Мама назвала її "іспанкою", бо вперше ми побачили таку швабру, коли наш дідусь дістав з Іспанії саме такий презент.
Тато назвав її «цьоткою», бо вона має велику файну чуприну. І коли тато шурує нею підлогу, то каже: «Цьотка миє голову!»
Ніби діти малі.

А ще — зимою таки справді ніби всі сплять!
Трохи розворушуються, як тільки з'являється сонечко. Як ось зараз.
А зимою таки сплять.
Чому Новий рік зимою? Це ж нелогічно! Початок року, розквіт життя — має бути весною! Як і в наших язичницьких предків.

весняне рівнодення цього року — в наступну неділю, 20 березня, ввечері.

і нарешті астрономічно закінчиться зима!!))

тоді ж і весна починається (а не рівно 1 березня)

Звичайно, що не за календарем, він же далеко не досконалий!
А у мене в душі весна вже давно панує!))

Це дуже добре, якщо така душа!
Для такої душі жодний календар не завадить святкувати настання й панування весни протягом усього року)))

Тільки зареєстровані та авторизовані користувачі можуть залишати коментарі.
або Зареєструватися. Увійти за допомогою профілю: Facebook або Вконтакте